Країни Центральної та Східної Європи

Михайло Тухачевський: «Немає жодного сумніву в тому, що якби лише ми вирвали з рук польської буржуазії її буржуазну шляхетську армію, то революція робітничого класу в Польщі стала б доконаним фактом. А ця пожежа не залишалася б обмеженою польськими рамками. Вона розлилася б бурхливим потоком по усій Західній Європі».

(Тухачевский М. Н. Избранные про-изведения. - М., 1964. - Т.1. - С. 168)

В. Ленін: «У Польщі сталося те, що, можливо, повинно було статися... Та революція, на яку ми розраховували в Польщі, не вдалася. Робітники і селяни повстали на захист свого класового ворога, дозволяючи, щоб наші від-

патріотизм і стійкість. За шість місяців війни 180 тис. поляків добровольцями виступили на захист свободи. Для національної злагоди було сформовано новий уряд на чолі з прихильним до І. Дашиньського Вінценгом Вітасом.

І під Варшавою сталося «диво на Віслі»: 16 серпня 1920 р. польська армія завдала раптового контрудару і відкинула більшовиків аж за Мінськ. Рівновагу, за яку Польща заплатила життям понад 18 тис. вояків, було відновлено.

У жовтні 1920 р. у Ризі Польща уклала з Росією перемир'я, кинувши при цьому напризволяще свого українського союзника. У листопаді залишки армії УНР відступили за р. Збруч, потрапивши згодом до польських таборів. За Ризьким договором між РСФРР, УСРР та Польщею (18 березня 1921 р.) за визнання Варшавою УСРР вона отримала Східну Галичину.

4. Режим «санації» (оздоровлення). По війні відбулося вшанування переможців. Найперше було відзначено 10. Піл-судського, якому вручили маршальський жезл. Але чим далі від війни, тим запеклішою ставала боротьба між ним і сеймом. За конституцією, прийнятою у березні 1921 p., повноваження

важні солдати з Червоної Армії вмирали з голоду, загнані в засідки, побиті до смерті...» (К. Zetkin. Reminiscenses of Lenin. - London, 1929. - P. 19)

Станіслав Войцеховський