| Переглянути всі підручники | |||||||||||||
| << | < | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | > | >> |
Тема 5
15 травня 1935 p. після тривалої хвороби Ю. Пілсудський помер. За заповітом його серце було поховане поряд з прахом матері на цвинтарі Росса у Вільно під плитою з надписом «Мати і серце сина», а мозок він заповів Університету Стефана Ба-торія. У Франції, СРСР та Німеччині було оголошено жалобу.
По смерті Ю. Пілсудського польську політику визначали три діячі епохи «санації»: президент І. Мосьціцький, міністр закордонних справ Юзеф Бек та генеральний інспектор збройних сил Е. Ридз-Смігли.
|
1. Які внутрішні та міжнародні чинники сприяли, а які, навпаки, перешкоджали відновленню незалежності Польщі? 2. Яке місце на Паризькій мирній конференції посідало «польське питання»? Чому серед держав-переможниць не було єдності у ставленні до Польщі? 3. Які події відображено у поданому нижче тексті й що Вам про них відомо: «Громадянську війну, що відбувалася на вулицях Варшави, супроводжувала не менш разюча протилежність уявлень про вождя, який для повсталих означав набагато більше, ніж честь і солдатська присяга, а їхні противники вважали його заколотником, який виступив проти законного порядку Речі Посполитої»? |
(Дарья и Томаш Напенч. Юзеф Пил-судский. Легенды и фактьі / Пер. с пол. - М.: Политиздат, 1990. - С. 239) 4. Визначте спільні та відмінні риси між «санацією» та тоталітарними режимами 30-х pp. Чи був, на Вашу думку, «санаційний» режим тоталітарним? |
 |
|
1918 p. - відновлення Польської держави 1920-1921 pp. - польсько-більшовицька війна 1926 p., травень - встановлення режиму «санації» |
1. Утворення Чехо-Словаччини. До 1918 р. спільної незалежної держави чехів і словаків не існувало. Напередодні Першої світової війни обидва ці народи входили до складу Авст-ро-Угорської імперії. Воєнні поразки монархії значно активізували зусилля чехів і словаків у боротьбі за незалежність. Для узгодження дій було створено два керівні центри: Національний чехословацький комітет у Празі та Чеський національний комітет у Парижі. Саме зусиллями паризького комітету, очолюваного Томашем Масариком, на території Росії з військовополонених чехів та словаків було сформовано легіон чисельністю близько 200 тис. солдатів та офіцерів. Цей військовий підрозділ мав увійти до складу військ держав Антанти.
Наприкінці літа 1918 p., коли неминучість розпаду Австро-Угорщини стала очевидною, австрійські власті вирішили вивезти з чеських районів Богемія та Моравія (тут було зосереджено до 93 % цукрової промисловості імперії, 100 % виробництва всесвітньовідомого чеського скла, 70 % металургійної й текстильної галузей та ін.) обладнання та устаткування. Така політика спричинила обурення чехів і словаків й прискорила їхнє
| Переглянути всі підручники | |||||||||||||
| << | < | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | > | >> |