Облаштування повоєнного світу

Узгодити позиції і прийняти виважені рішення в інтересах усіх країн були покликані міжнародні конференції, що відбулися у першій половині 20-х рр.

У драматичні за напруженістю дні роботи Генуезької конференції, у містечку Рапалло, що поблизу Генуї, дві країни -Німеччина і Росія на таємній нічній нараді (звідси назва -«піжамна нарада») 16 квітня 1922 р. уклали сепаратний договір. Документ підписали російський народний комісар закордонних справ Георгій Чичерін і міністр закордонних справ Німеччини Вальтер Ратенау.

У 1925 р. цей договір було доповнено торговельною угодою між двома країнами, а в 1926 р. - пактом про ненапад.

Генуезька конференція

(м. Генуя, Італія. Квітень-травень 1922 р.) 29 країн-учасниць (з британськими домініонами - 34).

Мета: пошук шляхів для економічного відновлення Центральної і Східної Європи

Головним стало питання, пов'язане з Росією Взаємні вимоги, висунуті, з одного боку Росією, а з іншого - західними державами:

а) вимоги до Росії:

• Сплатити борги попередніх російських урядів (майже 18,5 млрд золотих рублів);

• Повернути або відшкодувати вартість націоналізованих іноземних підприємств у Росії;

• Ліквідувати монополію на зовнішню торгівлю

б) вимоги Росії до Заходу:

• Відшкодувати збитки, завдані інтервенцією Антанти в роки громадянської війни в Росії (39 млрд золотих рублів)

• Надання Росії економічної допомоги і вигідних кредитів

• Підписання з Росією вигідних торговельних угод Конференція не змогла прийняти вагомого документа; було вирішено продовжити її роботу в Гаазі

Під час конференції Росія та Німеччина підписали сепаратний договір у Рапалло

Гаазька конференція

(м. Гаага, Голландія. Червень-липень 1922 р.)

Працювала у двох комісіях: російській і неросійській Питання, що обговорювалися:

• Про іноземну приватну власність

• Про зовнішні борги

• Про надання кредитів

Через те, що учасники конференції не дійшли спільної думки з російською делегацією, конференція зайшла в глухий кут і не спромоглася прийняти заключний документ