Облаштування повоєнного світу

План складався з трьох частин і мав на меті забезпечити сплату Німеччиною репарацій відновленням її господарства. Для цього, насамперед, потрібно було зміцнити німецьку марку і забезпечити виконання країною бюджету.

Й. Сталін: «План Дауеса, складений в Америці, такий: Європа виплачує державні борги Америці за рахунок Німеччини, яка зобов'язана Європі виплатити репарації...» (XIV сьезд ВКП(б): Стенографичес-кий отчет. - Москва, 1926. - С. 13)

Умови «плану Дауеса» _____ __________

• Франція виводить свої війська з Руру

• Німеччина щорічно сплачує певну суму репарацій (починаючи з 1 млрд марок у 1924 р. і до 2,5 млрд - у 1928-1929 pp.)

• Джерелом покриття репарацій мають бути прибутки держави за рахунок встановлення високих податків на товари широкого вжитку, а також прибутки від важкої індустрії і залізничного транспорту

• США надають Німеччині значні позики (близько 800 млн марок)

Стабілізація та відновлення Німеччини, а відтак - стабільність в Європі значною мірою залежали від американських позичок. Відповідно до «плану Дауеса» кредити були спрямовані насамперед на подолання інфляції та відбудову економіки. Більшість з цих короткотермінових кредитів німецький уряд спрямовував на житлове будівництво й громадські роботи, щоб зменшити в країні безробіття.

Природним ринком збуту німецьких товарів була радянська Росія. Це, з одного боку, зближувало дві країни, а з іншого -США, Англія й Франція позбувалися в Європі конкуренції якісних німецьких товарів.

На перших порах безробіття в Німеччині продовжувало зростати, і більшість простих німців не відчували, що в їхньому житті сталися зміни на краще. Власне, відбудову країни вони оплачували зі своїх гаманців. Ці зміни стали помітними тоді, коли було вдвічі скорочено суму репарацій.

У цілому виконання «плану Дауеса» дало позитивні результати: до Німеччини прийшов іноземний, в основному американський, капітал, сума якого перевищувала репарації; виплативши 7,5 млрд марок репарацій, Німеччина отримала позик на 21 млрд. 1929 р. цей план було замінено «планом Юнга».

3. «План Юнга». Удруге німці повірили у кращі часи в результаті реалізації «плану Юнга» (1929), названого на честь голови комітету експертів з репараційної проблеми Ліги Націй американця Оуена Юнга. Головна ідея плану полягала у зменшенні загального розміру німецьких репарацій. Проект плану було схвалено Гаазькою міжнародною конфе-