Тема 2

Окупація Руру французькими військами

і від територіальних статей Версальського договору. На Лігу Націй французи тут особливо не покладалися.

Репараційна комісія 1921 р). визначила, що впродовж 42 років Німеччина повинна виплатити репарацій на суму 6,6 млрд англійських фунтів стерлінгів. До кінця 1922 р. Німеччина справно виплачувала репарації, але з часом, оголосивши, що вона більше не спроможна це робити, припинила виплати. У відповідь у січні 1923 р. Франція й Бельгія самочинно окупували Рурську область - «серце» німецької економіки. Французькі та бельгійські війська вступили до Руру для вилучення німецького устаткування і сировини в рахунок репарацій.

Німецькі робітники оголосили страйк і відмовилися співпрацювати з французами, а німецький уряд закликав до пасивного опору в Рурі. Організувавши пасивний опір окупації, німецький уряд друкував паперові гроші для виплати страйкуючим робітникам Руру та допомоги по безробіттю.

Наразившись на осуд світової громадської думки і віддаючи собі звіт у тому, що силовими методами проблему не вирішити, восени 1923 р. французький уряд вивів війська з Руру.

Події у Рурі спонукали Лігу Націй до розробки міжнародного механізму врегулювання економічних проблем у повоєнній Європі. У результаті з'явилися «план Дауеса» і «план Юнга».

2. «План Дауеса». У квітні 1924 р. американським банкіром Чарлзом Дауесом і британським міністром закордонних справ Джозефом Остіном Чемберленом було розроблено план економічного оздоровлення Німеччини, названий «планом Дауеса». У серпні того ж року його затвердила Лондонська міжнародна конференція.