Тема 2

Територіальні обмеження Німеччини

• Німеччина поступалася територіями на користь п'яти сусідніх країн, до того ж її було розчленовано на дві частини. Три міста з територією навколо них (Данциґ, Саар, Мемель) підлягали управлінню Ліги Націй, у майбутньому населення цих регіонів мало право висловити шляхом плебісциту своє бажання щодо приєднання до Німеччини або навпаки. Вугільні шахти Саару передавалися Франції на 15 років. Східна Пруссія відокремлювалася від Німеччини «польським коридором»

• Усі заморські німецькі колонії відходили під мандат Ліги Націй (в основному цим мандатом скористалася Велика Британія)

• Німеччина втратила всі землі, захоплені на Сході внаслідок поразки Росії. Деякі з них (Україна, Білорусія) Росія повернула собі, а інші постали як незалежні держави -Польща, Естонія, Латвія, Литва

Військові та політичні обмеження

• Збройні сили було скорочено:

- чисельність війська не могла перевищувати 100 тис. чоловік;

- дозволялося мати не більше шести «кишенькових» крейсерів;

- заборонялося мати підводний флот та військову авіацію:

- накладалася заборона на важку артилерію і танки;

- термін служби солдатів встановлювався у 12 років, а офіцерів - 25

• Західна частина країни вздовж обох берегів Райну пере-, творювалася у зону, вільну від зброї, - демілітаризовувалася. Зона простягалася на захід до кордонів Франції і на 50 км на схід від правого берегу Райну. До того ж у зону на захід від Райну на 15 років вводилися війська переможців

• Заборонялося об'єднання Німеччини з Австрією (аншлюс) з метою утворення єдиної Німецької держави

• Німеччина проголошувалася єдиним винуватцем війни • Накладалися великі репарації (в основному на користь

Франції), суму яких згодом мала визначити спеціальна комісія