§ 4. ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ

1. Наміри головних держав-переможниць на конференції. Війна закінчилася. З метою облаштування повоєнного світу переможцями було скликано всесвітню мирну конференцію, якій судилося стати найзапеклішою дипломатичною битвою між колишніми союзниками.

На відкритті конференції 18 січня 1919 р. були присутні 72 делегати з 26 суверенних країн і 4 британських домініонів. Переможені країни було вирішено не запрошувати. Головну роль відігравала «Велика четвірка» в особі Президента США В. Вілсона та прем'єр-міністрів Ж. Клемансо (Франція), Д. Ллойд Джорджа (Велика Британія), В. Орландо (Італія). Всередині четвірки вирізнялася «Велика трійка», в якій місця італійцю вже не знаходилося.

Проблеми, що їх мали вирішити переможці

• Спільними зусиллями Німеччину було переможено. Слід було вжити заходів, щоб у майбутньому з німецької землі не розгорілося полум'я нової війни

• До влади в Росії прийшли комуністи, які закликали народи до всесвітньої комуністичної революції. Це, природно, становило загрозу для переможців

• Центральна та Східна Європа перебували у хаосі. Монарші династії Німеччини і Австро-Угорщини зреклися тронів напередодні мирної конференції

• Британський і французький уряди впродовж війни підписали низку таємних угод. Зокрема, вони пообіцяли надати Японії особливий статус в Азії; відповідно до Лондонського договору 1915 р. Італія сподівалася, що їй повернуть деякі території тепер вже не існуючої Австро-Угорщини. Японія й Італія наполягали на задоволенні їхніх претензій

• У Східній Європі в результаті національно-визвольних рухів постали самостійні держави: Польща, Чехо-Словаччи-на та ін.

• Війна закінчилася швидше, ніж на це очікували союзники. Відтак на підготовку мирних договорів і узгодження позицій залишалося обмаль часу. Виявилося, що переможці мають різні погляди на майбутнє повоєнного світу. Вже під час конференції інколи складалося враження, що здобути воєнну перемогу було легше, ніж домовитися щодо її результатів