Розвиток культури

Характерні ознаки модернізму

•  На відміну від реалістів, заклопотаних тим, що сказати, для романістів найголовнішим було як сказати; для них краса не була допоміжним фоном у зображенні дійсності, а самою дійсністю, сенсом життя і творчості;

• Умовність у творах, відхід від наслідування з фотографічною точністю повсякденної дійсності;

• Заперечення того, що духовне життя людини обумовлене його матеріальними умовами життя;

• Намагання проникнути крізь матеріальне в духовну сутність світу, в першу чергу людини;

• Зосередженість на неповторному «Я» літературного героя, автора твору, читача;

•  Неприйнятний для реалізму психологізм, занурення у підсвідомість людської психіки. В центрі уваги модерністів не зовнішні впливи на людину, а сама особистість людини, її внутрішній світ, переживання тощо;

• Використання символів як засобу пізнання й відтворення світу;

• Ліризм, увага до почуттів, емоцій;

• Культ сили волі, боротьби, «надлюдини» й водночас - нетерпимість до інших літературних стилів, скандальні витівки, шокуючі висловлювання і вчинки;

• Переконаність в тому, що людина здатна перебудувати світ, пропагування власних рецептів такої перебудови

та іронії (есе «Джакомо Джойс»; Дж. Джойс - майстер «роману одного дня» та епопеї вічної «одіссеї» людського духу (роман «Улісс»); в його творах майстерно перепліталися міфологічне й сучасне.

Проблематику творчості видатного австрійця Франца Каф-ки визначали побудовані ним на сторінках творів «конструкції», що передавали нелогічність і абсурдність сучасного письменникові світу. В одній з кращих своїх новел «Перевтілення» автор зобразив трагедію відчуження особистості. В цій новелі в образі головного героя втілився гротескний літературний «автопортрет» самого Ф. Кафки, уособився відомий ще з творчості російського письменника Антона Чехова тип «маленької людини», але тепер вже XX ст.

Одним із найяскравіших і найсуперечливіших американських авангардистських поетів 20—30-х pp. був Езра Паунд -