Розвиток культури § 34. МИСТЕЦТВО. ОЛІМПІЙСЬКИЙ РУХ 1. Основні ідеї та напрями розвитку мистецтва у першій половині XX ст. Найточніше неспокійну атмосферу післявоєнного життя відображали авангардистські течії модернізму. Ще був популярним абстракціонізм, але вже наставала епоха нових стилів: супрематизму1, раціоналізму2, функціоналізму3. Модерністську естетику в архітектурі визначала заснована німецьким архітектором Вальтером Ґроппіусом художня школа ремесел, мистецтва й архітектури «Баухаус». У 1925 р. за його проектом було зведено будівлю з однойменною назвою, яка на наступне п'ятнадцятиріччя стала символом довершеності нового стилю - функціоналізму. З приходом до влади в Німеччині А. Гітлера традиції школи «Баухаус» були в цій країні перервані, оскільки чимало архітекторів емігрували до США. Іншими відомими представниками функціоналізму були французький архітектор Шарль Ле Корбюзьє - майстер проектування сучасних міст, засновник органічної архітектури американець Ф. Райт.
2. Живопис. В образотворчому мистецтві творчість російського художника В. Кандинського започаткувала абстрактний живопис, француз Поль Сезан з його експериментами на полотнах картин з простором і часом став одним із засновників постмодернізму, з ім'ям Пабло Пікассо пов'язаний кубізм. Найзнаменитішою картиною П. Пікассо стала написана в 1937 р. «Ґерніка» — своєрідний живописний пам'ятник іспанському місту Ґерніці, що стало жертвою бомбардувань в період громадянської війни в Іспанії. Проте невдовзі написана 1 Течія в мистецтві початку XX ст. - абстрактне комбінування гео-метричних фігур або об'ємних тіл. 2 Напрям у філософії та мистецтві, що протиставляє містиці, скептичному ставленню до можливостей людського розуму переконання у здатності людини пізнати закони розвитку природи і суспільства. 3 Напрям в архітектурі 20-х pp. XX ст. - підпорядкування архітектурних форм їхньому практичному призначенню, нехтування національною своєрідністю, уникнення надмірностей і переважання строгості ліній, зручності й комфортності приміщень.
|