Тоталітарні та диктаторські режими

Заходи Тимчасового уряду

• Скасовано смертну кару

• Проголошено амністію політичним і кримінальним в'язням

• Скасовані всі релігійні, етнічні та станові обмеження, проголошено цілковиту свободу совісті

•Жінки були урівнені у правах із чоловіками

• В армії запроваджувались виборні ротні й батальйонні комітети, скасовувалися старі форми віддання військової честі тощо

• Розроблено закон про вибори до Установчих зборів на основі загального виборчого права та пропорційного представництва¹

• Прийнято закон про місцеве управління

• Зробив перші кроки до децентралізації держави

• Встановлено незалежність судів і судців

•Ліквідовано «спеціальні суди»; усі політичні справи та

справи, пов'язані з державною безпекою, розглядалися в суді присяжних як і звичайні кримінальні справи

• Запроваджено на всіх державних підприємствах 8-годин-ний робочий день

• На 20-25 % підвищено заробітну плату

• Створено «примирювальні камери» - арбітражні суди для вирішення трудових конфліктів

• Робітничі комітети та профспілки отримали цілковиту автономію

• Прийнято закон про профспілки

• Прийнято закон про кооперативи

• Через три тижні після падіння монархії уряд опублікував декрет про аграрну реформу, в основі якої був принцип пере-дання землі тим, хто її обробляє

• Для здійснення аграрної реформи при Міністерстві землеробства було створено Головний земельний комітет

Царина

Політичні права людини

Державне управління

Судочинство

Трудові відносини

Аграрна політика

З квітня 1917 р. зі Швейцарії через територію Німеччини, давши підписку не вести антивоєнну діяльність, у Росію в опломбованому німецькому вагоні прибув Володимир Ленін. Діставшись Петрограда, він виголосив так звані «Квітневі тези» - програму підготовки до соціалістичної революції. Проте тоді він не був підтриманий іншими лідерами більшовиків, і партія висунула гасло «Вся влада Радам!», сподіваючись здобути в радах більшість і використати це проти Тимчасового уряду.

У квітні Тимчасовий уряд пережив кризу. Міністр закордонних справ Павло Мілюков опублікував ноту до союзників, у якій говорилось про «війну до переможного кінця», чим спричинив

1  О. Керенський вже в еміграції розцінив це рішення як помилкове.