Тема 4

1. У чому полягає принципова відмінність між політикою республіканських урядів В. Гардінґа, К. Куліджа і Г. Гуве-ра та «Новим курсом» Ф. Д. Рузвелта? 2. Які, на Вашу думку, із заходів «Нового курсу» заслуговують на те, щоб їх застосувати в нашій країні?

3. Порівняйте Свідчення 2 і Свідчення 3. Яка з рис характеру американців, на думку Ф. Д. Рузвелта, врятувала Америку від анархії та тоталітаризму у скрутні часи? Чи поділяєте Ви його твердження?

1919 p. - прийняття XIX поправки до Конституції США, якою було

надано виборчі права жінкам 1919-1933 pp. - «сухий закон» 1921-1929 pp. - «нова ера процвітання» 1929-1933 pp. - «Велика депресія» 1932 р. - обрання Президентом США Ф. Д. Рузвелта

§ 9. ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

1. Становище країни після Першої світової війни. Для

Британської імперії, як і для інших країн-учасниць, Перша світова війна, за перемогу в якій заплатили своїми життями 900 тис. британців, рішуче позначилася на подальшій долі імперії. Унаслідок війни традиційні британські галузі економіки - вуглевидобувна, металургійна, суднобудівна скоротили своє виробництво. Натомість хімічна галузь, автомобіле-, літа-ко- і машинобудування - галузі, що працювали на війну, перебували на піднесенні. Перебудова британської промисловості проходила боляче для країни. До того ж скоротився експорт британських товарів, Англія втратила традиційні ринки збуту товарів, а нових не набула.

Проте довгоочікуваний мир, що настав у 1918 p., був настільки радісною подією, що тимчасово «згладжував» проблеми. Упродовж двох повоєнних років у Британії спостерігався справжній купівельний бум: населення, прагнучи надолужити згаяне за роки війни, скуповувало практично всі товари, що з'являлися на полицях крамниць. Та, як це завжди буває, гроші скоро скінчилися й товари, які вироблялися у дедалі більшій кількості, уже не розкуповувалися. У 1920 р. розпочалася звичайна у такій ситуації криза перевиробництва, що змінилася застоєм.

При цьому соціального вибуху не сталося. Власне, перед країною найменш гостро, порівняно з іншими європейськими державами, постала загроза комуністичної революції. Натомість у суспільстві, де вкорінилися парламентські традиції й законність, загострилася боротьба за соціальну справедливість. Причому обидва табори - працівники і роботодавці, розуміли цю справедливість по-своєму: робітники вимагали від підприємців і держави дотримання їхніх економічних прав, а підприємці - скасування запровадженого у роки війни державного регулювання економіки при збереженні державного субсидіювання.