Країни Азії, Африки та Латинської Америки

100 тис. чоловік, вирушила у свій знаменитий «Довгий похід» (жовтень 1934 - жовтень 1935 pp.). Після низки поразок військове керівництво походом на початку січня 1935 р. перейшло до Мао Цзедуна. Незважаючи на те що під його керівництвом під Січуанем зазнала нищівного розгрому 4-а армія, Мао вчасно перемістив наголос комуністичної революції на сільську місцевість і рішуче повів своїх людей у малозаселений район Шанхая.

Відбиваючи атаки НРА і долаючи важкодоступну місцевість, Мао вивів з оточення до м. Унаня в Шанхайській провінції 6 тис. чоловік, пройшовши з боями за рік понад 9,5 тис. км. Пізніше основні сили Червоної армії з'єдналися з іншими її групами, зокрема із залишками 4-ї армії. У цілому по завершенні цього епічного походу живими залишилися близько ЗО тис. бійців Червоної армії.

вар... Тільки таким шляхом Маркс став дійсно інтелігентом». (Цит. за: Румянцев А. М. Истоки и эволюция идей Мао Цзедуна.- М., 1972. - С. 19)

Mao Цзедун (1893-1976). Народився в провінції Хунань у дуже заможній селянській родині. Під час Уханської (Сінхайської) революції 1911 р. служив у армії, після чого подальшу освіту здобув у провінції Чангша. Під час навчання перебував під впливом відомого китайського філософа Яна Чангжи. По закінченні навчання переїхав до Пекіна, де працював у бібліотеці Пекінського університету. Один із 12 засновників КПК, Мао Цзедун у 1923 р. був обраний членом її центрального комітету; засновник окремої течії в комуністичному русі — маоїзму.

Мао Цзедун: «Читати книги - це найлегша справа на світі, легша, ніж готувати їжу чи різати свиней... Маркс не вмів ні різати свиню, ні обробляти землю, але він брав участь в революційному русі, вивчав, що таке то-

Зовнішні обставини, насамперед експансія в 1931 р. Японії в Маньчжурію і створення там залежної від Токіо держави Мань-чжоу-Го, вимагали від китайських політиків припинення братовбивчої війни і згуртування усіх патріотичних сил для захисту національного суверенітету і цілісності Китаю. Усвідомлення незаперечного факту, що громадянська ж війна між КПК і Гомінданом шкодить цій справі, охопило навіть сепаратист-ськи налаштованих регіональних лідерів.

Головною перешкодою на шляху до об'єднання був Чан Кайші з його переконаністю в тому, що потрібно спочатку перемогти внутрішнього ворога, яким він вважав комуністів, а потім відбити зовнішню агресію. На початку 1936 р. один із правителів Шанхайської провінції вступив у таємні переговори з