Переглянути всі підручники
<< < 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 > >>

 

Країни Центральної та Східної Європи

де Хорватська селянська партія (ХСП), керована С. Радичем, вимагала визнання Хорватської республіки незалежною державою у складі Югославії. Переслідування С. Радича та його прихильників спричинили хвилю протестів проти національної політики уряду і відставки уряду Пашича. Неспокійною була ситуація й у населеному переважно етнічними албанцями Косово та у здебільшого католицькій Словенії.

3. Державні перевороти 1929 та 1941 pp. За умов посилення внутрішніх негараздів (часті урядові кризи, активізація великосербських терористичних груп, антисербські виступи у Хорватії та Словенії, парламентська криза, що виявилася у виході з Народної скупщини селянсько-демократичної коаліції) король Александр зважився на рішучі дії. 6 січня 1929 р. він розпустив Народну скупщину, скасував конституцію й оголосив про зосередження у своїх руках усієї повноти влади. Формування уряду Александр доручив популярному серед офіцерства керівнику організації «Біла рука» генералу Петару Живковичу.

Король Александр міністру закордонних справ Франції Луї Варту (25 червня 1934 p.): «Існують три види диктаторів..: природжені диктатори, як Муссоліні, диктатори поневолі, як наприклад, Прімо де Рівера, і диктатори в силу звички - ті, хто лише виконує обов'язок, до чого їх привчили з дитинства. Цих останніх - а я належу до них - називають диктаторами лише тому, що це модне слово, бо, коли я розпустив югославський парламент на три роки, я не здійснював диктаторських дій, як вважав ваш парламент, я лише віддавав собі звіт у тому, що будь-яка громадянська війна в Югославії означала б кінець для моєї країни... Тепер я парламентарний монарх».

(Табуи Женевьева. Двадцать лет дипломатической борьбы... -С. 235-236)


Із жовтня 1929 р. країна офіційно стала називатися Югославією, а етнічні назви областей було замінено новими, пов'язаними з назвами річок. Александр ще більше ускладнив національну напругу в королівстві, перекроївши у черговий раз кордони адміністративних одиниць, причому так, що відтепер у кожній з 9-ти провінцій більшість виборців становили серби. Для придушення опозиційних виступів було створено Державний суд захисту держави.

У 1931 р. Александр ініціював прийняття нової югославської конституції, яка практично залишала обабіч парламентського життя ті політичні партії, які заперечували унітарний велико-сербський характер держави, а самі вибори до двопалатного парламенту відтепер були відкритими.

На міжнародній арені Александр орієнтувався на Францію, у планах якої щодо створення альянсу між СРСР, Польщею, Чехо-Словаччиною, Францією й Румунією Югославії відводилося важливе місце. 25 червня 1934 р. у Белграді Л. Варту під час зустрічі з королем порушив проблему врегулювання югославсько-італійських відносин, без чого не могло відбутися стабілізації у Середземному морі.

 

Переглянути всі підручники
<< < 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 > >>
Сайт управляется системой uCoz