Тема 1
готуватися до війни. У конфлікт між двома державами відразу були втягнуті інші країни, пов'язані з ними союзницькими договорами: Австро-Угорщину підтримувала Німеччина, а Сербія була тісно пов'язана з Росією. Росіяни розраховували на допомогу Франції та Англії. Із самого початку було очевидним, що у разі війни вона не обмежиться сербсько-австро-угорським фронтом. Проте впродовж трьох тижнів після Сараєва ніхто ще не усвідомлював, що насувається страшна війна, і заможні європейці звично виїздили на літні канікули. Навіть командувач сербської армії поїхав приймати ванни на австрійський курорт. У Берліні вважали, що навіть якщо Росія й виступить на боці Сербії, то неодмінно програє. Проте німці не могли бути певними, чи воюватиме Британія. 3. Початок війни між державами Антанти і німецьким блоком. Хоч Англія була пов'язана з Росією та Францією, юридично вона не була зобов'язана воювати на їхньому боці. Оскільки криза розвивалася, то чимало англійських урядовців вважали за необхідне оголосити, що у разі війни Англія неодмінно битиметься разом з Росією і Францією. Вони сподівалися, що це злякає німців і відверне війну. Та все ж таки британський уряд на це не погодився. Він намагався уникнути війни шляхом переговорів з Німеччиною. Тим часом 28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. У відповідь Росія оголосила спочатку часткову, а потім і загальну мобілізацію, проігнорувавши вимогу Німеччини скасувати мобілізацію як недружній щодо Берліна акт. Не одержавши відповіді, Німеччина 1 серпня 1914 р. оголосила Росії війну. Цей день офіційно вважається датою початку Першої світової (або Великої) війни. З серпня війну було оголошено також Франції; того ж дня німецькі війська вторглися у нейтральну Бельгію. 4 серпня війну Німеччині від власного імені та своїх домініонів (Канада, Ньюфаундленд, Австралія, Нова
|