| Переглянути всі підручники | |||||||||||||
| << | < | 268 | 269 | 270 | 271 | 272 | 273 | 274 | 275 | 276 | 277 | > | >> |
Тема 8
перед А. Гітлером було запалено зелене світло. У лютому 1938 р. він викликав до себе нового австрійського канцлера Курта Шушнінґа й у брутальній формі наполіг на переданні двох міністерських портфелів в австрійському уряді, зокрема й міністра громадської безпеки, нацистам. В іншому разі, погрожував А. Гітлер, Австрія негайно буде окупована німецькими військами. Під час розмови К. Шушнінґу були продемонстровані авіаційні карти з позначеними на них автрійськими містами, що мали бути знищені авіацією Г. Герінґа. К. Шушнінґ погодився.
Австрійський канцлер пустив у хід останній свій козир - він призначив плебісцит з питання, чи хочуть австрійці об'єднатися з Німеччиною, чи Австрія повинна бути незалежною. Та невдовзі на вимогу А. Гітлера К. Шушнінґ відмовився від проведення референдуму.
Уже 13 березня 1938 р. німецькі війська, знехтувавши австрійським суверенітетом, вторглись у країну й здійснили «аншлюс» (приєднання ) її до райху. В умовах фактичної окупації німецьке ґестапо скалічило, кинуло до в'язниць та вбило близько 80 тис. політичних опонентів аншлюсу.
|
З директиви А. Гітлера від 11 березня 1938 р. про вторгнення в Австрію: «... 2. Командування всією операцією в цілому я приймаю на себе... Сухопутним військам: вступити на територію Австрії.., швидко оволодіти Віднем і виставити заслон на австрійсько-чеському кордоні. |
Військово-повітряним силам: вести демонстративні дії й скидати пропагандистські матеріали; оволодіти австрійськими аеродромами для можливого приймання додаткових сил; надавати необхідну підтримку сухопутним військам...» (Накануне. 1931-1939: Как мир бьш ввергнут в войну. - М., 1991. - С. 156) |
У такій обстановці на проведеному в квітні з метою надання окупації легітимності плебісциті на користь аншлюсу було по- дано 97 % голосів австрійців, які взяли участь в опитуванні.
Німеччина поглинула країну з 8-мільйонним населенням, а також її економічний та військовий потенціал. Геноцид1 нацистів проти австрійських євреїв жахав громадську думку на Заході, але жодної конкретної дії проти цього не було вжито. Велика Британія й Франція досить помірковано зреагували на ліквідацію Австрійської республіки, Лондон взагалі цього «не помітив», а Париж обмежився формальною нотою протесту. З цього А. Гітлер зробив висновок, що вмілим комбінуванням дипломатичних і військових методів він зможе досягти бажаного.
6. Мюнхенська угода й розчленування Чехо-Словаччи-
ни. Наступною жертвою Німеччини стала Чехо-Словаччина. Використавши як привід «судетську проблему»2, А. Гітлер поставив перед чехословацьким президентом Е. Бенешом та
1 Геноцид - винищення окремих груп населення за расовими, національно-етнічними, релігійними, політичними ознаками.
2 Див. § 21. «Чехо-Словаччина», пункт 5. «Судетська проблема».
| Переглянути всі підручники | |||||||||||||
| << | < | 268 | 269 | 270 | 271 | 272 | 273 | 274 | 275 | 276 | 277 | > | >> |