Тема 8

Й. фон Ріббентроп, міністр закордонних справ Німеччини в 1938-1945 pp.: «Після того, як Варту знову ... включив Польщу у французьку систему пактів, відбулася ратифікація французько-російського договору про взаємну допомогу1, який, звісно, становив безпосередню загрозу райху й означав розрив Локарнської угоди. Відповіддю Гітлера став важливий крок - відновлення німецького військового суверенітету на всій території райху».

(Риббентроп И. фон. Между Лондоном и Москвой: Воспоминания и последние записи. - М., 1996. - С. 106)

3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки. Ліга Націй мала як незаперечні успіхи, так і чимало провалів. Власне, Ліга була «дитиною» свого часу. До позитивних здобутків Ліги належать її спроби налагодити міжнародну співпрацю в соціальній та економічній сферах, створення Комісії опіуму, що стала ініціатором протидії розповсюдженню наркотиків. Уперше в історії Ліга Націй привернула увагу до проблеми надання промислово розвинутими країнами економічно слабким країнам нових технологій, опікувалася проблемами матері й дитини, освітою, культурою, фаховою підготовкою та багатьма іншими напрямами діяльності, в яких окремі держави самостійно зробити нічого не могли.

Договір про створення Ліги Націй був невід'ємною складовою Версальського договору, а відтак не можна було створити міцну міжнародну організацію, покликану забезпечити мир в усьому світі, тим же договором, який запалив багаття недовіри між вчорашніми ворогами. Іншою важливою причиною невдачі Ліги в цій галузі були недоліки її Статуту.

Невтішний загальний результат діяльності Ліги Націй щодо збереження миру був породжений низкою причин.

Проте не можна характеризувати діяльність Ліги Націй виключно негативно.

1  Французько-радянський договір набув чинності лише через 20 днів після окупації А. Гітлером Рейнської зони; договір жодною мірою не суперечив Локарнській угоді.