Тоталітарні та диктаторські режими

Чимало зі вчорашніх робітників поповнили ряди селянських повстанців. Масові селянські повстання проти більшовиків охопили 25-30 % населення Західного Сибіру, Уралу, Дону, Кубані, центру Росії. На Тамбовщині й Воронежчині сформувалися дві повстанські армії чисельністю 50 тис. чоловік під орудою О. Антонова. Проти них радянська влада кинула війська М. Тухачевського (40 тис. вояків, 63 гармати, понад 460 кулеметів), які, застосувавши отруйні гази, «вгамували» селян.

Та найдраматичніші події трапилися в березні 1921 р. у Кронштадті - базі Балтійського флоту. Під гаслом «Ради без більшовиків!» у місті повстало близько 16 тис. революційних моряків з кораблів «Петропавловськ» і «Севастополь» - в основному вихідців із села. Перший штурм бунтівного міста армією М. Тухачевського був невдалим, оскільки його бійці відмовлялися стріляти у своїх бойових побратимів. За це тільки в двох полках за вироком ВЧК було розстріляно понад 70 чоловік. Справу було покінчено нічним штурмом по кризі курсантів військових училищ та делегатів X з'їзду Російської комуністичної партії (більшовиків) (РКП(б). У центрі міста після штурму поховали понад 400 загиблих з обох боків. Близько 2,5 тис. оборонців Кронштадта потрапили в полон і частина з них була розстріляна, а 6-8 тис. втекли до Фінляндії.

2. Нова економічна політика (НЕП). Неупереджений аналіз ситуації спонукав В. Леніна до неочікуваного для багатьох рядових комуністів, вихованих на працях К. Маркса і того ж таки В. Леніна, висновку: або радянська влада відмовиться від «кавалерійської атаки на капітал», або народ змете її. Ще в березні 1920 р. В. Ленін рішуче заперечував Л. Троцькому, який пропонував замінити продрозкладку продподатком та відновити товарообіг. Та вже на X з'їзді (1921 р.) партії В. Ленін змінив свою позицію і закликав перейти до «нової економічної політики» (НЕПу) і навіть погрожував відставкою, якщо партія не підтримає його. Марево світової революції, на яку покладалося стільки надій, розтануло за горизонтом економічної стабілізації на Заході, і тепер більшовики повинні були самостійно вирішити питання, що робити далі. К. Маркс жодної поради щодо цього не залишив. Відтак В. Ленін дійшов до думки, що потрібно змінити тактику й соціалізм в Росії слід будувати за допомогою ...державного капіталізму. НЕП саме і був пристосованою більшовиками до умов комуністичної Росії особливою формою державного капіталізму. В. Ленін заявляв, що НЕП - «це всерйоз і надовго», але він ніколи не казав, що це назавжди.

Прийнята X з'їздом РКП(б) резолюція «Про заміну продроз-кладки продподатком» передбачала набагато ширшу програму, ніж можна було зробити висновок з назви резолюції - вона заклала основи індустріального стрибка.

Слухаючи виступ В. Леніна, делегати X з'їзду без перебільшення пережили шок - вождь закликав їх до того, у боротьбі з чим вони проливали кров на фронтах громадянської війни, наближаючи епоху «світової комуни». Ще кілька місяців тому за слова,