...Переконаний, що Ви добре знаєте казку Шарля Перро про беззахисну, проте кмітливу дівчинку Червону Шапочку й злого Вовка. Події, описані в ній, подано так, як їх сприймала дівчинка; власне саму казку складено так, ніби вона водила рукою славетного французького казкаря. Цікаво, що про ті ж події розповів би ... Вовк, якби йому надали слово?

На сторінках підручника Ви неодноразово натрапите на ситуацію, коли автор наводитиме протилежні оцінки (зазвичай вони міститимуться у Свідченнях) одних і тих само історичних фактів чи постатей, уникаючи особистих їх оцінок. При цьому Ви не знайдете безпосередньої «правильної» відповіді. У підручнику відсутні авторські висновки після теми чи навіть цілого розділу.

Пошуковим і проблемним є також характер запитань і завдань, що вміщені після кожного параграфа. Більшість з них розпочинаються зі слів: «Чи вважаєте Ви, що...», «Як, на Вашу думку,..», «Висловте власне ставлення...» та ін.

Добре вивчивши проблему, Ви зможете самостійно чи з допомогою вчителя дійти висновків. Ймовірно, що з ряду дискусійних проблем Ви дійдете висновків, які відрізнятимуться від точки зору Ваших однокласників. Найбільшою для себе вдачею автор вважатиме, якщо у Вас виникне бажання подискутувати з ним, адже автора, як і Вашого вчителя, насамперед цікавить не те, як добре Ви зможете переказати інформацію, наведену в підручнику чи почуту на уроці, а Ваше вміння критично оцінювати її, те, як Ви ставитесь до проблеми, яку історичну і моральну оцінку даєте.

Сьогодні океан інформації є настільки безмежним, що жодна книжка не може і не повинна вмістити її в собі. Автор якраз і не ставив перед собою за мету подати в підручнику якомога більше фактичного матеріалу, конкретних дат, цифрових показників. Якщо Ви уважно ознайомитеся з підручником, то напевне звернете увагу на численні графіки, таблиці, діаграми. Вони є не ілюстрацією до тексту підручника, а самостійним джерелом. Цифровий матеріал у них - не стільки для запам'ятовування, скільки для аналізу на уроці, підготовки до тематичного (семестрового чи річного) оцінювання тощо.

Оглядаючись на минулі епохи, ми найчастіше пригадуємо імена мудрих правителів, визначних дипломатів, славетних полководців. Вони, поза сумнівом, є символами своєї доби, проте в усі часи й за всіх, навіть тоталітарних, режимів було ще й повсякденне життя «простих» людей. Життя, сповнене радістю кохання, народження дітей, сумом від втрати рідних і близьких. «Прості» люди найчастіше страждали від марнославства політиків, які заради власної величі час від часу кидали цілі народи у полум'я війни, проте саме їх моральністю і працею створене все те, що становить найвищі цінності нашої цивілізації...